Насос «системи» ніпель

«Прогресивна» громадськість обурюється: підступна «Роснефть» має намір отримати з невинною «Системи» частину витрачених на покупку «Башнафти» грошей. Лібералів не чіпають ні залізобетонні аргументи, ні експертні коментарі, ні судові рішення. А між тим в 2014 році «Система» повернула державі не вихідну та ошатну «Башнефть», а обідрану як липку «Башнефть-мінус».

Насос «системы» ниппель

7 листопада 2014 р. Арбітражний суд Москви вирішив, що приватизація «Башнафти» була здійснена незаконно, отже, все майно, а не лише акції, які відійшли на той момент «Системі», підлягають поверненню державі. Крім цього, суд визнав необґрунтованим довід «Системи», що майно вибуло з володіння власника за його волею, новий господар є добросовісним набувачем і отримав майно за оплатній угоді.

У 2014 р. держава в особі, насамперед, Росмайна, схоже, не доглядело, що йому повертають. Подробиці починають спливати лише зараз, після того, як контроль над «Башнефтью» встановила «Роснефть». Тут-то і з’явився позов на 106,6 млрд рублів, що незабаром почне розглядатися в арбітражі Башкортостану. Вчора позовні вимоги були збільшені до 170,6 млрд руб. у зв’язку зі знеціненням рубля з моменту вчинення дій, які є предметом позову.

Логіка захисту «Системи» така. Вона придбала «Башнефть» в 2009 р., потім робила з нею якісь, законні, на погляд «системщиків», дії. «Роснефть» в минулому році набувала саме «Башнефть-мінус», компанію зразка 2014 р., і не в «Системи», а у держави. Мовляв, ми-то тут при чому? Є претензії – до продавця.

Однак «Роснефть» каже, що буде захищати в суді інтереси своєї дочірньої компанії. Основним позивачем є «Башнефть», яка планує стягнути з «Системи» суму збитків, завданих їй у період незаконного володіння активом. Таким чином, позивачі – належні, суперечка – предметний. Адже очевидно, що актив втратив майже половину вартості в результаті реорганізації – 8,4 проти 4,6 млрд рублів, тобто зникли 3,8 млрд. На думку позивачів, це – чистий збиток, який необхідно повернути.

Звідки з’явилася така сума, розберемо на основі трьох пунктів позовних вимог, пред’явлених акціонерами «Башнафти» до «Системи», до яких вчора приєдналася Республіка Башкортостан.

Отже, позивачі стверджують, що «Башнефть» втратила володіння пакетами акцій «Башкіренерго» і «Уфаоргсинтез», в результаті чого зазнала збитків на 57,2 млрд рублів.

«Система» заперечує, кажучи, що «виділення непрофільних активів є нормальною і широко застосовуваною практикою для цілей підготовки компанії до розміщення акцій на біржових майданчиках». Однак будь-економіст заперечить, що, по-перше, непрофільність непрофильности ворожнечу (складно назвати «Башкіренерго», монопольного постачальника електроенергії для потреб «Башнафти», непрофільним активом), а по-друге, до того часу акції «Башнафти» давним-давно зверталися на біржі.

У цьому пункті є й такий пасаж: «Виділення непрофільних активів не тільки не заподіяло шкоду АНК «Башнефть», але і істотно підвищило вартість АНК «Башнефть», що підтверджується зростанням котирувань акцій компанії після завершення реорганізації».

Яке витончене пересмикування – порівняти шкоди з капіталізацією! Те, що «Башнафти» довелося купувати електроенергію за вищими розцінками, шкодою чомусь не називається. Подумаєш, тарифи збільшилися, а з цим зросла собівартість видобутку (за оцінками аналітиків, в 2014 р. питомі операційні витрати «Башнафти» на барель становили 273 рубля, тоді як у тій же «Роснефти» – 147 рублів), зате виросли котирування акцій. Ще б вони не виросли на тлі загального припливу, піднімати всі фондові човна! Інше питання, наскільки зросла ціна акцій «Башнафти» у порівнянні з іншими сировинними компаніями, але про це «Система» вважає за краще не заїкатися.

Тут же «Система», на мій погляд, суперечить сама собі: виявляється, «позивачами проігнорований той факт, що пакет акцій ВАТ «Уфаоргсинтез» (до покупки Євтушенковим входила в єдиний господарський комплекс) в 2016 році був переданий Групою АФК «Система» в АНК «Башнефть» за вартістю, сумірною з його оцінкою для цілей розподілу активів під час реорганізації».

Необізнаний читач скаже – ну хоч це підприємство повернули в цілості й схоронності. Але як можна назвати переданням або поверненням зворотний продаж названого активу «Башнафти» за ціною давнього придбання, тобто за 3,5 млрд рублів?

Виходить, що «Система» взяла безвідсотковий кредит генерують прибуток потужностями і, знявши багаторічні вершки, урочисто повернула колишнім власникам? До речі, до чого було повертати підприємство, якщо воно для «Башнафти» непрофільне?

Нарешті, не є добровільний, точніше, досудовий повернення «Уфаоргсинтеза», та ще з отриманою за роки володіння прибутком, фактичним визнанням неправомірного володіння, розпорядження і користування ними?

Наступний пункт позову, потягнули на 36,9 млрд рублів, згідно з яким «АНК «Башнефть» виведені кошти шляхом ліквідації позик АТ «Система-Інвест» перед АНК «Башнефть», також знайшов своє заперечення в стилі «з ніг на голову». «Системники» пишуть, що «сума позики, про яку говорить позивач, є лише частиною зобов’язань юридичної особи, що реорганізується перед акціонерами, розподілених між усіма акціонерами».

Як можуть зобов’язання з повернення позики лише перед одним акціонером (який цей самий видавав позику) перетворитися на зобов’язання перед усіма акціонерами, думаю, не зможе пояснити ніхто. Але «системники» для того і працюють, щоб «казку зробити дійсністю». Фокус простий: спочатку «Система» передає башкирським нафтовикам їх акції на всю суму позики, а потім зобов’язує ці акції погасити, тобто розірвати і викинути, при цьому АФК наполегливо заявляє про еквівалентність «обміну».

Нарешті, ще один пункт, який говорить, що «Башнефтью» в якості еквівалента за передане майно були отримані власні акції, які були погашені, а «могли бути реалізовані третім особам на ринку», – у запереченні також вражає своєю дивною логікою. «Придбання (а не передача, як в позові, тут знову пересмикування), відповідає «Система», – компанією власних акцій є світовою корпоративною практикою». Це вірно, але далі відбувається щось: виявляється, «Башнефть», за думки «Системи», зберегла «право на повторний випуск акцій, що дозволяє залучати в компанію кошти з премією на ріст курсової вартості акцій»!

Як говориться, з’їсть-то він з’їсть, та хто ж йому дасть: рішення про повторний випуск акцій (до чого тоді було погашати колишні?) – прерогатива акціонерів, головним з яких була… «Система». Не для того зобов’язали «Башнефть» погасити свої цінні папери, щоб через якийсь час емітувати нові, «разводняющие» частки діючих акціонерів.

Слідом йде фірмове «системне» знущання: «Зростання котирувань акцій АНК «Башнефть» з початку травня 2014 р. (нагадаю, що формально «Башнефть» була повернута державі в листопаді 2014 р.) забезпечував компанії можливість отримати додатковий прибуток у розмірі понад 17%. В результаті правильних рішень про погашення акцій та про їх нової емісії чистий прибуток тільки від зростання котирувань за 2 місяці склала б понад 16 млрд руб.». Повторюся – не для того «Система» зобов’язала «Башнефть» розірвати власні акції, щоб відразу ж випустити нові. Втім, тут «Система», як мені здається, нарікає сама на себе – адже ось які ми дурні, могли б додатково «підняти» 16 мільярдів, але прогавили момент.

Невже за стільки років ніхто не звернув уваги на всі описані витівки? Звернув, вірніше, звернули – міноритарії, які зажадали викупити в них акції, на що «Башнефть» була змушена витратити ще 12,5 млрд рублів, і знову ці акції погасити.

Такий ось олігархічний бізнес: спочатку придбати актив за 2 млрд дол., потім заробити на ньому близько 9 млрд дол., заодно по суду повернувши собі близько 1,5 млрд дол. від продавця, і на довершення повернути знецінене практично наполовину підприємство державі. Пройде арбітражну обкатку подібна схема? Поживемо – побачимо.

Микита Кричевський,

доктор економічних наук, професор

Related posts

Leave a Comment