Шойгу розповів про створення унікального подорожуючого радара

У вівторок на селекторній нараді в Міноборони Сергій Шойгу оголосив про появу в Росії нового багатофункціонального авіаційного комплексу далекого радіолокаційного дозору і наведення А-100 «Прем’єр» (створений на базі Іл-76МД-90А з двигуном ПС-90А-76), який вже найближчим часом прийде на зміну літакам А-50 і А-50У.

Шойгу рассказал о создании уникального летающего радара

За словами Шойгу, «даний комплекс буде здатний оперативно нарощувати радіолокаційне поле на заданому операційному напрямку. Його розробка обумовлена появою нових класів цілей, у тому числі літаків оперативно-тактичної авіації нового покоління».

Нагадаю, що місяць тому заступник міністра оборони Юрій Борисов заявляв, що випробування нового перспективного літака, який за характеристиками перевершує всі закордонні конкуренти, почнуться в липні цього року. І ось тепер на нараді міністр підтвердив, що для випробувань в рамках дослідно-конструкторської роботи, заплановано створення двох літаків — літаючої лабораторії і досвідченого зразка.

Це заява міністра одразу викликала жваву дискусію в Інтернеті, так як літак дальнього радіолокаційного дозору і наведення — це машина без якої сьогодні неможливо уявити сучасний повітряний бій. Головне — це те, що використання літаків дальнього радіолокаційного виявлення і керування дозволяє оперативно в стислі терміни нарощувати радіолокаційне поле, яке в Росії сьогодні є не суцільним, а зональним. Такий літак застосовується для виявлення і супроводу повітряних цілей, так і надводних кораблів. Він передає дані про реальну повітряної, наземної або надводну обстановку автоматизованих систем наземних командних пунктів. Застосовується для управління винищувачами, літаки ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а так само сам здатний виконувати функції повітряного командного пункту з управління військами.

Так що ж з відкритих джерел відомо про новому літаку і ніж А-100 «Прем’єр» принципово відрізняється від свого попередника А-50?

Інформації про новинку зі зрозумілих причин поки що небагато. Відомо, що 21 листопада 2014 року ТАНТК імені Р. М. Берієва отримав перший літак Іл-76МД-90А для переобладнання його в літак АВАКС типу А-100, обладнаного новітніми радіотехнічним комплексом «Прем’єр». 26 жовтня 2016 року літаюча лабораторія А-100ЛЛ, створена на базі штатного літака А-50, вперше піднялася в повітря. Завершення робіт з нового А-100 заплановано на 2017 рік.

Як кажуть творці нової машини А-100, російські «Аваксы» будуть здатні працювати абсолютно по будь-яким цілям і зможуть бачити практично всі. І це притому, що їх попередники А-50 за характеристиками були вже куди крутіше американських аналогів.

Мало кому відомо, що перший американський AWACS був побудований в 1975 році на базі Boeing E-3 Sentry. Причому в його основу були покладені розробки саме радянської конструкторської школи. Наприклад, розміщення локатора в радиопрозрачном обтічнику фюзеляжу літака.

Радянський аналог AWACS за часом з’явився дещо пізніше, але за технічними характеристиками виявився краще. Зокрема досі ніхто із західних конкурентів, так і не зумів створити на аналогічному літаку такий же обертається грибоподібний радіолокатор, який здатний «бачити» все в радіусі 360 градусів.

Так, наприклад, на AWACS встановлений нерухомий радіолокатор трикутної форми, в результаті чого під час сканування простору у нього є «мертві зони», які він не переглядає.

Сучасні російські літаки Дрлв у варіанті А-50У здатні виявити бомбардувальник на видаленні до 650 км, винищувачі – за 300 км, наземні цілі типу танкової колони – за 250 км. Удосконалений літак Авакс А-100 з комплексом «Прем’єр» подвоїть ці цифри. На ньому буде застосований цифровий навігаційний комплекс і цифрова система управління зі «скляною» кабіною пілотів. Все це дозволить серйозно підвищити можливості повітряної розвідки у порівнянні з А-50 і А-50У. Заступник міністра оборони Юрій Борисов, який курирує роботи по А-100, каже: «Я б ризикнув сказати, що це проривна робота, оскільки її родзинка – це новий дводіапазонний локатор з фазованими антеною ґратами. Це сучасне рішення, з граничними характеристиками».

Причому, слід зазначити, що йдеться не лише про характеристики «начинки» літака, але і самого носія. У літака з’являться нові двигуни, які дозволять йому набагато довше знаходиться в повітрі. Модернізація носія — Іл-76 зараз проводиться на Ульяновському авіазаводі.

Причому, як стверджують творці нової версії російського літака Дрлв, зупинятися на досягнутому вони не збираються. Вони вже працюють над новим проектом А-500, в ньому універсальну антену планується розмістити на більш легкому літаку, що дозволить вирішувати бойові завдання з більшою ефективністю. А далі, як раніше зазначав Юрій Борисов, можна розглядати навіть варіанти створення безпілотних радіолокаційних комплексів дальнього виявлення. І такі роботи вже ведуться.

Related posts

Leave a Comment